Хочу розповісти свою історію. Познайомився я з Василем Федько у 2004 році. Почав їздити у Солонку. Був одразу вражений, тим, що відбуваеться у капличці (крики «біснуватих» і т.д.). Звичайно, як набожна людина допомагав приходу чим міг, а на тай час займав непогану посаду і фіскальних органах… З часом став дуже наближеним до о.Василя та його родини. Не раз помагав йому у його особистому житті…
На той момент о.Василь дуже зловживав спиртним, бив свою дружину, обзивав її останньою…і це все при дітях, був свідком його припадків «епілепсіїї» не раз спасав як міг. Ну звичайно багато роздумував, як таке може бути, що така людина з таким «даром» так веде себе у буденні, але втішав себе, що він багато бере на себе негативу і тому «диявол» йому «віддае» таким чином. Так і продовжував з ним відносини. За ці роки я став дуже наближеним до нього, мене вже всі сприймали, як учня і наступника його, доходило навіть до того, що підходили до мене, як до теж «обдарованного», але звичайно я телерантно відмовляв людям, бо вони це робило з надіею в очах і мені було дуже шкода їх і тільки втішав, що буде все добре.
З початку 2012 року, під час так званих «відчиток» і «обрядів», на мене по чали «звертати увагу» так звані «біснуваті», а саме почали кричати за мою дружину, що вона в тебе відьма і остання.., звичайно це не перший раз таке відбувалось і тому я не звертав на це увагу і тільки посміхався. Але з часом, як я не протистояв цьому, я замітив, що по трохи в мене почалась з»являтись ревність до дружини.Поступово я почав закидати дружині якісь підозри…Так я звичайно почав радитись Василем, на що він відповідав спочатку не слухай, але на протязі місяця «нападки біснуватих» не зменшувалиься і одного разу, коли я і ще декілька хлопців тримали чергову «хвору», вона знову почала кричати за мою жінку, о.Василь, поставивши чашу їй на голову почав казати її: …ти брешиш.., але вона продовжувала на свому… Після, я зайшов у «захристя» і почав питати Василя, він поставив мені чашу на голову, потім подивився у неї і сказав : терпи воно з часом вилізе все на світ. Як після таких слів ви гадаете можна спокійно жити. Почалися сварки вдома, скандали и все це розбавлялося черговими «сеансами» у церкві. Дійшло до того, що мені сказали, що син мій не мій, а на гуляний, я зробив аналізи ДНК на сина, жінка в шоці.. Я зібрав всі речі з хати, золото, документи на хату, відвіз у Солонку і віддав Василеві, при цьому реакція його була ніяка, навідь байдужа…
Моя жінка поїхала з до ньго, почала плакати і благати, щоб він втрутився у ситуацію, на що він відповів, що нічього страшного, що він висвятить мене у священники і життя буде продовжуватись, а їй сказав, щоб більше не їздила сюди… Я інкогніто приїзжав у Солонку, бо жінка мене відслідковувала, щоб поговорити, я змінив телефони, на роботу перестав ходити, вів себе,як повний придурок, а з часом Василь сказав, що у моеї дружини рак і це вона «заробила» за свое «таке» життя.
Прийшло підтверження, що мій син, це мій син і тут в мене виключаеться один тумблер і включається інший. Я рву на собі волося, плачу, каюся і опиняюся в темному лісі з мотузкою у руках… Молюся, кричу Господи поможи мені… , засипаю під деревом… Просипаюсь, їду до дружини, прошусь і все розповідаю, що слухав «хворих» їх ні байки про неї, що звертався до Василя, а він підтверджував все, жінці стало легше, бо вона думала, що то я з розуму зійшов. Так з часом загоються наші сімейні рани.
Що я зрозумів?
Василь не має «дару», він сам тільки і слухае «хворих», бо сам був свідком, як одна кричала, що його жінка зараз у коханця і він звонив до неї і кричав: я знаю де ти є бл…., я тебе вдушу, як приїдеш додому…, і звичайно вдома потім біла бійка.
Василь є поза шлюбною дитиною. ( священство?)
Свому шефу Макарію, купив будинок і той закриває на це очі…
Його отці Олег та Володимир, не сповідають людей і Василь їм у «захристі» наливає горілку ( сам був свідком багато разів»
Жінка, яка продає свічки у нього в капличці, заходить до «кевоту» без проблем, на відь коли Василь править…
Зараз у Жовківському районі купляють 1,5 га землі (Василь).
Я Вам розповів, а ви вирішуйте… Мамона його бог… І за вісім років ні одну людину не знаю, яка б зцілілась, або якій стало б добре!!!!!!!!!!!!
Я багато людей до нього завів, тепер буду все робити, щоб забрати їх звідти, бо калічються їх життя, не шукайте чудес, ходіть до церкви, моліться та постіться як можете і малу жертву Бог сприймає і одинаково ВІН нагородить тих, хто досях досконалості і тим, що старались. Амінь. Слава Отцю і Сину і Святому Духові. Амінь!
http://www.youtube.com/watch?v=-5ltLwHVMgk
http://www.youtube.com/watch?v=74oXjeSS2eY